Новини ФПУ

ПОЗИЦІЯ. Григорій Осовий: «Головне завдання для профспілок – захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників»

Незважаючи на складні соціально-політичні умови, Федерація профспілок України та її членські організації активно працюють на виконання своєї головної функції – забезпечення соціально-економічного захисту людини праці. Про це заявив В.о. Голови ФПУ Григорій Осовий.
Протягом останніх місяців ФПУ та Будинок профспілок були у центрі уваги суспільства, зазначив профспілковий лідер. Цей будинок, де, виконуючи свої службові обов’язки та не залишаючи свої робочі місця, працювали співробітники ЦК галузевих профспілок та центрального апарату ФПУ, став епіцентром силового протистояння. «При цьому головною нашою функцією був і залишається захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників, - підкреслив Григорій Осовий. – Більш того, Федерація профспілок приймала колегіальне рішення про надання мітінгувальникам місця для розташування, обігріву, харчування та медичної допомоги. І нам було приємно послухати на останньому засіданні Ради, яке відбулось 27 лютого, що група народних депутатів, коменданти Майдану і комендант Будинку профспілок висловили щиру подяку за те, що ми стояли пліч-о-пліч з людьми. Ми дуже добре розуміли, що серед протестуючих було чимало членів профспілок різних професій і з різних регіонів. І це був наш обов’язок – не залишати їх в тих складних умовах, у яких вони діяли, відстоюючи право на те, щоби влада поважала громадську думку».
Григорій Осовий сказав, що відношення ФПУ до тих подій було акумульовано в рішеннях колегіальних органів Федерації. «Ми підтримали євроінтеграційний курс нашої країни, - зазначив він. - При цьому ми зажадали від Уряду чіткої і аргументованої позиції, етапності цього процесу, наслідків для економіки, конкретних підприємств».
Профспілковий лідер заявив також, що ті події змусили ФПУ та її членські організації більш уважно подивитися і на себе. «Треба було дати відверту відповідь на запитання: наскільки ми відповідаємо тим завданням по соціально-економічному захисту людини праці, - зазначив Григорій Осовий. – Критикуючи владу, ми також зробили критичну оцінку і нашої діяльності. Якщо країна не рухається вперед, то є за це немала відповідальність і профспілкового руху. Тому на засіданні Ради ФПУ було вирішено провести глобальний аналіз нашої діяльності та провести кардинальну її модернізацію. Ми маємо виявити той потенціал, якій дійсно допоможе реально захищати законні права та інтереси працівників. Для цього треба підвищувати ефективність соціального діалогу. Безумовно, необхідна розробка нової стратегії профспілкового руху, яка відповідала би тим трансформаціям, що відбуваються в сфері економіки та суспільному житті України».
Інформаційно-аналітичний центр ФПУ

Григорій Осовий: «Профспілки – за цілісність та незалежність України»
Позиція Федерації профспілок України щодо ситуації навколо Криму полягає у тому, що наша країна як унітарна має зберігати свою цілісність, незалежність, і люди мають на її території жити, працювати і творити спокійно. Про це заявив В.о. Голови ФПУ Григорій Осовий.

Профспілковий лідер наголосив: позиція профспілок знайшла відображення у відповідних заявах Ради ФПУ та Федерації профспілок у цілому. Була також реакція на дії з боку окремих структур Російської Федерації. Зокрема як в.о. Голови Національної тристоронньої соціально-економічної ради Григорій Осовий підписав два звернення на адресу Громадської палати РФ з застереженням і проханням, щоб цей поважний інститут теж займав активну громадянську позиції у тому конфлікті, який зараз виник між нашими державами.
«Ми заявили, що між нашими країнами та нашими народами не може бути ніяких міжнаціональних протиріч і проблем, - підкреслив він. – Вони підігріваються штучно або політиками, або окремими групами екстремістів. З іншого боку я звернувся до поважного керівника цей інституції Євгена Веліхова, відомого академіка. Хто пам’ятає, під час подій на Чорнобильської АЕС він перебував тут та брав активну участь у забезпечуванні захисту від ядерної загрози не тільки України, а й всього людства. Я попросив його, щоб було адекватне, зважене відношення членів Громадської палати до подій, що зараз відбуваються між нашими країнами. Справа у тому, що нам стало відомо, що окремі її члени, перебуваючи в Криму, вже проводять агітацію для того, щоб громадяни України набували громадянство Росії, а також відносно референдуму. Ми вважаємо, що це є прямим втручанням у внутрішні справи нашої держави. Тому хочу зазначити, що профспілки проявляють солідарність і розуміння у питаннях збереження цілісності та незалежності нашої країни. Ми маємо відповідну підтримку цієї позиції з боку міжнародних організацій. Доречі, й наші колеги з Федерації незалежних профспілок Росії теж надіслали свою заяву з цього приводу, з текстом якої можна ознайомитись на офіційному сайті ФПУ. Ця заява також свідчить про взаєморозуміння та солідарну позицію профспілок України та Росії».
Інформаційно-аналітичний центр ФПУ

Профспілки занепокоєні спалахом нової хвилі масових звільнень працівників
З об’єктивних причин і під приводом кризи на низці підприємствах, установах, організаціях поширилась так звана тенденція «оптимізації» штату. При цьому, що кількість зареєстрованих безробітних у січні поточного року не була критичною та становила 525, 1 тис. осіб (в 2013 р. – 564,5 тис. осіб), кількість вакансій складала 57,8 тис. осіб (в 2013р. – 54,1 тис.осіб). Доказом непоодинокого звільнення працівників є офіційні дані Державної служби зайнятості України. Відтак у січні п.р середньооблікова кількість штатних працівників в середньому по Україні порівняно з відповідним періодом 2013 року зменшилась на 194,8 тис. осіб та становила 10 млн. осіб. У 2013 році з підприємств, установ, організацій вибуло 3111,7 тис.осіб, при цьому було прийнято 2729,2 тис.осіб. Від скорочення кадрів найбільше постраждали працівники в сферах агробізнесу, виробництва, а також будівництва та нерухомості. Найменше ситуація із звільненнями торкнулася сектору IT. Відсутність роботи протягом тривалого часу призводить до зневірення та дипресії особи, що перебуває в її пошуках та як наслідок посилює загострення політичної та криміногенної ситуації в країні.
Також, є ризик того, що найближчим часом цінні українські фахівці почнуть виїжджати на роботу або постійне місце проживання у Німеччину, Грузію, Канаду, Польщу, Росію, Чехію чи інші ближні та дальні країни. Профспілки занепокоєні такими негативними тенденціями на ринку праці та наголошують, що наразі необхідно вжити усіх необхідних заходів для недопущення масових звільнень працівників під приводом фінансової скрути. З огляду на це Рада ФПУ у своїй заяві звернулася до роботодавців, керівників органів виконавчої влади із закликом вжити всіх заходів для забезпечення стабільної роботи підприємств, установ і організацій, для своєчасної виплати зарплати, а також не допустити скорочень працюючих під приводом «складної ситуації в країні». Ті ж, хто через непереборні причини тимчасово втратять роботу, мають отримати максимальний соціальний захист, освітньо-професійну допомогу і гарантію повернення на роботу.
Водночас негайно втрутитись у вирішення цієї проблеми повинна новосформована влада, адже важливе значення у даному випадку має консолідація зусиль всіх сторін соціального діалогу, як для стабілізації політичної ситуації в країні так і для стабілізації ситуації на ринку праці.
Департамент виробничої політики та колективно – договірного регулювання

Державним закупівлям – громадський контроль
Ураховуючи те, що Україна цілеспрямовано реалізує курс на євроінтеграцію, беручи до уваги необхідність вдосконалення та гармонізації національного законодавства в сфері держзакупівель з європейським правом керівництво ФПУ звернулось до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з пропозицією утворити міжвідомчу робочу групу при Мінекономрозвитку як органу, до компетенції якого відноситься розроблення нормативно-правових актів, необхідних для виконання Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Згідно з рішенням Комітету постійних представників між Європейським Парламентом та Радою Європи досягнуто домовленості стосовно перегляду правил, якими регулюються державні закупівлі. Відповідно до цієї домовленості 15 січня ц.р. Європарламентом прийнято нові директиви, які дозволяють запровадити соціальні критерії в механізм державних закупівель та передбачають наявність обов’язкового соціального параграфа, який, зокрема, гарантуватиме дотримання трудового законодавства та колективних договорів на робочих місцях.
Зазначене питання є гостро актуальним для України. За інформацією громадської організації Transparency International в Україні без жодної можливості контролю з боку суспільства відбуваються половина державних закупівель, а це складає близько 200 млрд. грн.
ФПУ неодноразово зверталось до попереднього керівництва Мінекономрозвитку стосовно напрацювання спільних законодавчих пропозицій у сфері державних закупівель, зокрема щодо запровадження обов’язкового соціального параграфа, однак відповіддю були бюрократичні відписки.
В новітніх умовах проведення політики відкритості та звітування перед суспільством державні закупівлі мають стати дієвим інструментом забезпечення цільового та ефективного витрачання державних коштів, а відтак існує потреба у забезпеченні прозорого механізму громадського контролю за їх використанням.
Водночас, від профспілок до складу такої групи запропоновано включити заступника Голови ФПУ Кондрюка С.М.
Департамент виробничої політики та колективно-договірного регулювання

В.о. Голови ФПУ Григорій Осовий зустрівся з Директором Програми Центру солідарності АФП-КВП Трістаном Масатом
7 березня відбулася зустріч В.о. Голови ФПУ Григорія Осового з Директором програми Центру солідарності Американської федерації праці – Конгресу виробничих профспілок (АФП-КВП) Трістаном Масатом.
Григорій Осовий проінформував Трістана Масата про рішення, прийнятті недавньою Президією та Радою ФПУ, повідомив, що ФПУ разом з членськими організаціями зараз працює над концепцією модернізації своєї діяльності, що дозволить збільшити її потенціал, висловив сподівання, що не зважаючи на важку економічну ситуацію, новий Кабінет Міністрів має враховувати, заради чого люди боролися на Майдані і, не дивлячись на жорсткі вимоги МВФ щодо надання кредитів, не стане вдаватися до шокової терапії, внаслідок якої увесь тягар непопулярних рішень впаде на працівників. Григорій Осовий підкреслив, що профспілки розраховують на серйозні та відверті консультації з цього питання з владою, аби не допустити нового загостренння у суспільстві у цей надзвічайно складний час.
В.о. Голови ФПУ поділився своїми думками щодо відновлення Будинку спілок, який є візитною карткою Києва, а зараз ще й став символом Євромайдану. Зараз обговрюються ініціативи щодо створення Міжнародного благодійного фонду з відбудови Будинку спілок, де внаслідок пожежі знищено майно та втрачено майже тисяча робочих місць.
Трістан Масат погодився, що модернізація ФПУ дуже важлива, адже на її потенціалі багато в чому базується український профспілковий рух та люб’язно прийняв запрошення взяти участь у конференції з питань профспілкового руху в Донецьку.

Департамент міжнародної роботи апарату ФПУ

Цінова політика держави має бути виваженою
На розгляді у комітетах Верховної Ради України знаходиться проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності суб’єктів господарювання у сфері комунальних послуг» (реєстр.№4144 від 14.02.2014), який зачіпає інтереси як підприємств теплокомуненергетики, так і споживачів комунальних послуг.
Зміни пропонується внести до Законів України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання» та «Про питну воду та питне водопостачання» з метою:
- врегулювати повноваження органів державного регулювання з питань тарифоутворення, розроблення та формування інвестиційних програм суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення;
- удосконалити систему тарифоутворення у сфері житлово-комунальних послуг, створити законодавчі умови для впровадження ефективної економічної та цінової політики, залучення інвесторів та використання у повному обсязі внутрішніх інвестиційних можливостей тепло-, водопостачальних підприємств;
- забезпечити додержання дисципліни енергопостачання та поліпшення розрахунків за спожиті енергоносії, що дозволить стабілізувати функціонування підприємств житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу України.
Законопроектом пропонується, зокрема, запровадження такої системи тарифоутворення, яка забезпечить повернення в повному обсязі вкладеного інвестиційного капіталу у складі тарифу на теплову енергію та послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що дасть змогу долучити до переоснащення підприємств приватних інвесторів.
Важливим є запропонований у законопроекті перехід до стимулюючого тарифоутворення, коли підприємство, маючи тариф на декілька років, було б зацікавлене здійснювати політику зменшення операційних витрат і збільшення інвестиційної складової в рамках діючого тарифу. Тому підприємство має ресурс для розвитку. Наприклад, у структурі вартості води в Парижі 34% — це інвестиційна складова.
Підтримуючи необхідність проведення реформ у галузі житлово-комунального господарства, у сфері тарифоутворення, запровадження реальної підтримки інноваційно-інвестиційних заходів для стабілізації функціонування підприємств житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу України, профспілки усвідомлюють, що це призведе до суттєвого підвищення тарифів на послуги.
В теперішніх умовах складної економічної ситуації, зростання цін на товари і послуги, Уряд має наміри підвищити тарифи на житлово-комунальні послуги для населення. Запропонований законопроект з точки зору інтересів суб’єктів господарювання та точки зору населення може сприйматися неоднозначно. Збільшення інвестицфіонної складової тарифу не може бути необмеженим. Її граничний рівень, на наш погляд, має бути встановлений (у відсотках до собівартості). У будь-якому випадку норми цього законопроекту потребують впровадження поступового.
Отже, постає питання про необхідність проведення обговорення законопроекту в членських організаціях ФПУ з метою вироблення консолідованого рішення щодо його сприйняття громадськістю з урахуванням складних соціально-економічних умов, що склалися на сьогодні в Україні.
Зауваження та пропозиції до законопроекту (додається) просимо надсилати до 13 березня ц.р. департаменту бюджетної політики та соціального захисту на електрону почту zah@fpsu.org.ua або надати в паперовому вигляді (16 поверх, зал засідань ПрАТ «Укрпрофоздоровниця».
Департамент бюджетної політики та
соціального захисту

Тетяна Нікітіна: «Стан оплати праці державних службовців залишається вкрай незадовільним»
Саме держава є сьогодні найбільшим порушником законодавства в сфері оплати праці. Про це заявила голова Профспілки працівників державних установ Тетяна Нікітіна.
Якщо взяти бюджетну сферу, підкреслила вона, то в законі про оплату праці говориться, що мінімальна ставка має бути на рівні мінімальної заробітної плати. На сьогоднішній день в Україні мінімальна заробітна плата дорівнює 1218 гривень і перший тарифний розряд по Єдиній тарифний сітці, яка діє у бюджетній сфері, є 852 гривні. Це, безумовно, дискримінація в оплаті праці.
Тетяна Нікітіна також зазначила, що мова повинна йти і про збереження робочих місць. Вона нагадала, що після «помаранчевої революції» у 2004 році 50 тисяч держслужбовців було звільнено. У 2010 році відбувся аналогічний процес. Галузева профспілка пропонує у зв’язку з цим провести розподіл посад на політичні та адміністративні. Це, на думку іі голови, буде сприяти державному будівництву.
«Я розумію, що зараз у нас уряд реанімації і слід чекати непопулярних рішень та заходів, - сказала Тетяна Нікітіна. – Нас вже попередили, що ми маємо затягувати паски. Але це мають зробити всі, в першу чергу, не бідні, а багаті. Ми вже неодноразово говорили про необхідність податку на розкіш. Звичайно, це питання дуже турбує всю бюджетну сферу».
Голова Профспілки закликала відродити соціальний діалог між урядом, роботодавцями та профспілками. «Люди на місцях стурбовані, - каже Тетяна Нікітіна. – Якщо вони втратять і робочі місця, і заробітну плату, то неможна гарантувати, що завтра не буде нового Майдану, на якому будуть стояти безробітні і голодні люди. Тому соціальний діалог потрібне налагоджувати з перших днів, як тільки уряд приступив до виконання своїх обов’язків. Тому мені дуже турбує проект Закону України «Про скасування необґрунтованих пільг і привілеїв для членів Кабінету Міністрів України, народних депутатів України, суддів та державних службовців» № 4258 від 24.02.14, зареєстрований народним депутатом України В.Мошенським".
Голова профспілки пояснила, що основними завданнями цього законопроекту, відповідно до статті 1, є, зокрема, відновлення соціальної справедливості, впорядкування пільг та привілеїв для осіб, уповноважених на виконання функцій держави, оптимізації видатків Державного бюджету України на утримання державного апарату. Зазначеного пропонується досягти шляхом скасування надбавок, нарахувань та премій, особливих умов пенсійного забезпечення, в тому числі державним службовцям.
Тетяна Нікітіна проінформувала, що ЦК Профспілки працівників державних установ направила В.о. Президента України, Голові Верховної Ради України, Олександру Турчинову лист, у якому говориться: «На сьогодні рівень заробітної плати працівників державного управління, зокрема державних службовців середньої ланки (які складають 75% від загальної чисельності держслужбовців), є вкрай низьким. Протягом останніх років ЦК профспілки постійно звертався до уряду з цього приводу, однак оклади державних службовців взагалі не підвищувалися, навіть відповідно до збільшення розміру мінімальної заробітної плати в Україні та індексу інфляції».
Голова Профспілки навела такі приклади та цифри. Станом на1 січня 2014 року середня заробітна плата спеціалістів державної служби зі стажем роботи до 15 років складає 1850 гривень при середній заробітній платі по Україні – 3265 гривень. При збільшенні мінімальної заробітної плати в Україні посадові оклади спеціалістів 5–7 категорій є такими самими, як у некваліфікованих працівників. Якщо говорити про ранг на районному рівні, то мінімальний тут– 45 гривень, максимальний – 70.
У той же час, відповідно до Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», який набув чинності з 1 липня 2011 року, працівникам органів державного управління забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту.
Тетяна Нікітіна зазначила, що такі законопроекти мають дуже ретельно обговорюватися не тільки у Верховної Раді, але і серед громадськості, зокрема у галузевої профспілці. «Ми би чітко пояснили всі ті загрози, які існують у цьому документі для держслужбовців, які сьогодні мають вкрай незадовільний стан оплати праці, особливо низової та середньої ланки, а також звернули увагу на необхідність дотримання вимог статті 22 Конституції України та сприяти вирішенню питання щодо непоширення положень зазначеного законопроекту на категорію державних службовців».
Інформаційно-аналітичний центр ФПУ

Сергій Кондрюк: «Україні вкрай потрібен соціальний аудіт»
Зарплата громадян України сьогодні щонайменш в два рази, а в середньому в 5-15 разів менш ніж в сусідніх країнах за абсолютно однакову працю. Про це заявив заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк.

Більш того, зазначив він, бізнес закладає на заробітну плату лише 7-8 відсотків від загальних затрат. А це в 3-5 разів менш ніж в європейських країнах. На його думку, підвищення зарплати вдвічі-втричі абсолютне є спроможнім для держави та бізнесу і це є основною із головних вимог профспілок.
«Зрозуміло, якщо є така ганебно низка заробітна плата, відповідне є ганебно низкою пенсійне забезпечення наших ветеранів, - сказав далі заступник Голови ФПУ. - Вкрай неприйнятною є заборгованість із заробітної плати. Ми маємо 150-250 тисяч працівників щомісяця, які мають проблеми із своєчасною виплатою зарплати. В результаті ми маємо український феномен поширення бідності серед працюючого населення. Ми запропонували нової владі провести діагностику соціальних хвороб. Про це ми розповіли Міністру соціальної політики Людмилі Денісовій. Ми пропонуємо визначити зони соціальної несправедливості, дискримінації в сфері праці і якнайшвидше сформувати «дорожню карту» подолання цієї несправедливості. Повноцінний соціальний аудит в країні є вкрай необхідним для будівництва нової соціально справедливої країни».
«Ми звернули увагу на те, що неможна формувати соціальну політику на так званому прожитковому мінімуму, який був сформований у голодному 2000 році, - підкреслив Сергій Кондрюк. - Профспілки пропонують базувати розрахунки всіх соціальних стандартів на раціональному споживчому бюджеті, враховувати і потреби сім’ї. Безперечно, на цьому має базуватись і мінімальна заробітна плата, яка має враховувати всі податки. Ми говоримо про те, що сьогодні заробітна плата має бути такою, щоб людина могла би оплатити абсолютно всі потребі, необхідні для життєдіяльності і нарешті інвестувати в українську економіку, будівництво житла, охорону здоров’я».
Сергій Кондрюк наголосив на тому, що ФПУ пропонує широкий спектр реформування системи оплати праці, де заробітна плата має бути основним інвестиційним заходом для розвитку соціальної держави і виходу із сучасної кризи. «Ми жорстко ставимо питання необхідності подолання такого антисоціального, антиконституційного явища як заборгованість із заробітної плати, - сказав представник ФПУ. – Ми власне пропонуємо три речі, які допоможуть вирішити цю проблему назавжди.
Перше – ми маємо примусити наших роботодавців на активно працюючих підприємствах не користуватись заробітною платою як фактично безкоштовним кредитом. Для цього пропонуємо запровадити економічні санкції до роботодавців і економічний захист до працівника. У разі затримки зарплати працівник має отримати таку компенсацію як роботодавець взяв би гроші в банку і мав би повертати.
Друге - коли підприємство є фактичним банкротом і не має фактично ресурсів, це має бути шлях запровадження державної гарантійної допомоги, яка має повертати працівнику заборговану зарплату за рахунок механізму страхових внесків. Безперечно, тут маємо використовувати механізм трудових спорів. При цьому людина має мати можливість не чекати дотацій від держави, а заробити себе хоча би на мінімальну пенсію. А для цього мінімальна зарплата має бути 2600 гривень.
Трете – зараз у ЗМІ обголюється тема щодо готовності нової влади виконати будь-які вимоги МВФ. Міністр соцполітики спростувала під час нашої зустрічі цю тезу. Вона сказала, що зараз йде «зондування» Фондом готовності України сприйняти цей кредит. Але в пресі поширювались вислови високо посадовців, де вони заявляли про готовність безперечно виконувати всі вимоги МВФ. ФПУ категорично виступила проти такої позиції. Зокрема це стосується питання ціни на газ. Проте постає запитання: а чому проголошується відкритість, необхідність громадського контролю, публічного обговорення і у той же час цей принцип у даному разі не працює? Вважаю, суспільству пора дати відповідь запитання: куди ділось національне багатство – газ вітчизняного видобутку. Яким чином певні клани, які сидять на газової трубі або на газових свердловинах, стають мільярдерами? У той же час чомусь треба підвищувати тарифи для населення? Можливо і потрібне проводити непопулярні реформи, але ці реформи мають бути прийняти суспільством, вони мають бути зрозумілими населенням України. Така принципова позиція Федерації профспілок України і ми будемо її відстоювати на всіх рівнях».
Інформаційно-аналітичний центр ФПУ

Інтерв`ю в.о. Голови Національної ради Григорія Осового: Народ України довів, що справді є джерелом влади в Україні
В.о. Голови Національної тристоронньої соціально-економічної ради, в.о. Голови Федерації профспілок України Григорій Осовий дав інтерв'ю сайту Національної ради, у якому розповів про своє бачення останніх подій в країні, позицію профспілок щодо вимог Міжнародного валютного фонду, напрями вдосконалення системи соціального діалогу в Україні, а також про плани відновлення Будинку профспілок.
- Григорію Васильовичу, як Ви оцінюєте події, які відбулися в країні останнім часом? Відомо, що Федерація профспілок відігравала достатньо серйозну роль у протестах.
- Події, які відбулися в країні, ще раз засвідчили, що в Україні є громадянське суспільство і народ України є джерелом влади не лише юридично, але й справді готовий відстоювати це право, вимагати від влади виконання обов’язків перед людьми.
Саме непродумані безвідповідальні дії влади призвели до того, що десятки тисяч людей вийшли на Майдан, протестуючи проти зміни курсу на євроінтеграцію. Адже зовнішньополітичний курс України був чітко визначений законом «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», але раптом Уряд звернув з цього шляху. Звичайно, люди зажадали отримати від влади пояснення.
Звичайно, у протестах брали участь в тому числі і члени профспілок, і Федерація профспілок України також не залишилися осторонь. Розуміючи обставини, а також реагуючи на звернення наших членських організацій, ми надавали протестувальникам можливість перебування у Будинку профспілок для обігріву, харчування, отримання медичної допомоги тощо.
«МИ СТАЛИ КРАЇНОЮ-СОБЕСОМ»
- На ваш погляд, якими були причини загострення ситуації, розширення від суто євроінтеграційних вимог до вимог кардинальної зміни влади та системи влади?
- Силові дії влади призвели до ще більшого обурення людей і загострили і інші вимоги людей і громадянського суспільства. Українці давно відчували обурення тим, що країна є надто корумпованою, чиновницьке свавілля – надто поширеним, а несправедливість і диференціація доходів просто зашкалює. Якщо не сьогодні, то завтра це обурення призвело би до жорсткого протистояння влади і народу. Силові дії влади просто стали певним каталізатором.
Зараз ми маємо в країні жахливу ситуацію, коли навіть працююча людина не може убезпечити себе від бідності, не кажучи вже про те, щоб забезпечити непрацездатних членів сім’ї – дітей, батьків старшого віку, які також отримують невелику пенсію. За межею бідності знаходиться 19% українських працівників. Це взагалі є нонсенсом!
В європейських країнах мінімальна ставка заробітної плати складає 2,5-3 прожиткових мінімуми. В нас мінімальна заробітна плата – це і є прожитковий мінімум, тобто, фактично межа бідності. До того ж, прожитковий мінімум протягом багатьох років занижується - він взагалі він не переглядався з 2000 року.
Зарплата в структурі доходів населення складає близько 40%, а все інше – соціальні виплати. Ми стали країною – собесом, коли за працю людина не отримує еквівалент відтворення для себе і своєї сім’ї, і навіть працююча людина з простягнутою рукою йде до держави за допомогою.
Це є прямим наслідком вкрай низького рівня витрат на робочу силу у собівартості продукції. В промисловому секторі частка витрат на заробітну плату складає лише 6% собівартості, тоді як в країнах з розвиненою економікою – 30-35%. Фонд оплати праці у валовому продукті країни – 32%, у розвинених країнах – 60-65%. Цю диспропорцію потрібно змінювати, тоді як зараз вона консервується, а у деяких випадках навіть погіршується.
- Як Ви вважаєте, чому не спрацювала система запобіжників для недопущення подібної ситуації, зокрема, механізм соціального діалогу в державі?
- Днями у нас відбулося засідання Ради Федерації профспілок України, в ході якого ми досить критично оцінили і власні дії, і ефективність ведення соціального діалогу.
Інституційно система соціального діалогу розбудована за роки Незалежності досить серйозно. Були створені такі майданчики як Національна тристороння соціально-економічна рада, Координаційний комітет сприяння зайнятості населення, ми маємо унікальні умови управління фондами загальнообов’язкового соціального страхування, де рішення сьогодні приймаються трьома сторонами на паритетних засадах.
З точки зору інституційної розбудови і законодавчого оформлення соціального діалогу і партнерства ми можемо віднести себе до країн досить успішних в цьому плані.
Укладається на національному рівні Генеральна угода, більше 90 галузевих угод, понад 80 тисяч колективних договорів з охопленням 81% працівників. Ці цифри знаходяться на рівні країн з розвиненою економікою та демократією.
Тобто, якщо подивитися поверхнево, то навіть є чим пишатися. Але якщо подивитися на результативність діалогу – виникають серйозні питання, чому діалог не зумів відвернути поширення бідності.
СИСТЕМА СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ ПОВИННА БУТИ ПЕРЕБУДОВАНА З АКЦЕНТОМ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ
- Фактично Ви критично оцінюєте в тому числі і діяльність профспілок?
- Так, на засіданні Ради Федерації профспілок ми дали критичну оцінку не лише діям влади, але й критично оцінили свою діяльність, розуміючи, що там де є несправедливість, бідність, приймалися авторитарні рішення, ми, як одна зі сторін соціального діалогу, були недостатньо жорсткі до бізнесу і влади, щоб ці антисоціальні аспекти були мінімізовані.
Критикуючи себе, ми маємо посилити вимоги до бізнесу, до роботодавців, до органів державної влади в діалозі. Якщо ми не змінимо ці структурні парадигми, завжди буде джерело соціальної напруги і раз за разом будуть виникати соціальні конфлікти, які будуть перманентно переростати у такі події, які ми маємо на сьогодні. Рада Федерації у своїх рішеннях висловилася за серйозну перебудову соціального діалогу з акцентом на ефективність.
Це повинна бути не просто площадка для обговорення, рішення якої або не виконуються, або сторони намагаються мінімізувати зобов’язання, консервуючи таким чином той стан речей, який є. Профспілки мають посилити не тільки свою компетентну чи професійну складову, але й побуджувальну. Якщо влада чи бізнес не усвідомлять свою відповідальність, рано чи пізно проблеми знову здетонують і за це доведеться розплачуватися всьому суспільству, адже соціальні вибухи не лише спонукають до перетворень але й разом з тим мають руйнівну силу. Соціальні вибухи призводять до нестабільності, погіршення умов інвестиційного клімату, що несе ризики і для влади, і для бізнесу.
ГРОМАДСЬКІСТЬ ГОТОВА ПІДСТАВИТИ ПЛЕЧЕ ДЕРЖАВІ
- Як плануєте вдосконалювати систему соціального діалогу в державі аби унеможливити подібну ситуацію у подальшому?
- Одним з напрямів може бути посилення громадського контролю та суспільного впливу на ті сфери життя, де виникають точки суспільної напруги. Зараз профспілки мають певний контроль у сфері праці. Можливо ми будемо ставити питання щодо надання більш вагомих повноважень у цій сфері. Колись профспілки мали право призупинити виробництво або його частину в тому разі, якщо його технічний стан несе загрозу життю та здоров’ю людини.
У нас в країні лише кількасот інспекторів, а суб’єктів господарювання – 1 млн. 400 тисяч. Чи можуть вони забезпечити щоденний контроль та нагляд? Навряд чи. Але якщо на підприємстві є профспілка, то її члени можуть інформувати відповідні органи для прийняття рішень. Ми готові підставити плече владі і спільно контролювати цей процес.
Можливо, варто вийти за межі традиційно притаманного профспілкам сектору, тобто, сфери праці. Скажімо, питання ціни на газ напряму не відноситься до сфери праці, проте за того рівня зарплат, який ми маємо в Україні, цей чинник може суттєво вплинути на життя та матеріальне становище нашого спілчанина.
Потрібно розвертати лінійку суспільного громадського контролю. З моєї точки зору, варто провести дискусію у Національній тристоронній раді щодо можливості розширити її формат з тристороннього до формату «3+1», з залученням представників громадськості.
- Чи розраховуєте, що нова влада буде більш уважною до вимог громадськості? Деякі урядовці вже заявили, що будуть виконані всі вимоги Міжнародного валютного фонду, в тому числі, такі болючі для населення, як заморожування пенсій, інших соціальних виплат. Чи погодитесь ви з цим?
- Федерація профспілок України висловила стурбованість цими заявами. Ми сподіваємося, що новий Уряд не ігноруватиме суспільну думку і проводитиме відповідні консультації, як це і передбачено законодавством.
Підвищення цін і тарифів, замороження зарплат та пенсій – це дуже болючі теми. Ми розуміємо ту ситуацію, в якій опинилася держава і потребу у кредитній підтримці, оскільки економіка країни вже два роки знаходиться на межі замерзання.
Але разом з тим ми повинні пересвідчитися, що це є безальтернативним рішенням. Скажімо, щодо підвищення тарифів на газ. Ми вимагаємо надати всю інформацію про баланс газу, розкрити інформацію щодо механізму утворення ціни на газ, інформацію про видобуток власного газу – хто його видобуває, яка собівартість і куди він продається.
Законодавством передбачено, що весь газ власного видобутку, а це понад 20 млрд кубометрів, має спрямовуватися виключно на потреби населення. А його вартість є на порядок меншою у порівнянні з російським.
Громадськість повинна мати інформацію щодо того, чому є збитковим «Нафтогаз», хто заробляє на імпорті газу в Україні, чому борги сягнули майже 2 млрд всього за кілька місяців.
Коли не буде утаємниченості в цій справі, можливо, ми зрозуміємо, що в даний час просто немає іншого виходу і самі люди погодяться на такі заходи на певний час.
Але якщо залишиться закритість, корупційність, відкати, пільги окремим наближеним, тоді люди побачать, що в країні нічого не змінилося і це може мати масштабні наслідки для влади.
БУДИНОК ПРОФСПІЛОК БУДЕ ВІДБУДОВАНИЙ
- Досить болюче запитання, але яка зараз взагалі ситуація в Федерації після того, як Будинок профспілок став фактично непридатним для роботи?
- В ході силового протистояння близько тисячі працівників Федерації і ще декількох десятків всеукраїнських профспілок, нажаль, втратили свої робочі місця. Знищена матеріальна база - комп’ютери, меблі і так далі. Проте в даний момент ми змогли віднайти певні тимчасові приміщення і потроху збираємо все необхідне для повноцінного відновлення діяльності.
Саме через Федерацію профспілок України, як найбільше репрезентативне профоб’єднання, йшла та координувалася вся робота по соціальному діалогу. Голова ФПУ очолював не лише Федерацію, але й Спільний представницький орган профспілок, Національну тристоронню раду. Цілком зрозуміло, що коли перестав працювати наш центр, були порушені ланки діяльності. Наразі ми відновили основні комунікації.
Продовжується робота з узгодження законопроектів та проектів нормативно-правових актів, які надсилаються нам Центральними органами виконавчої влади, профільними Комітетами Верховної Ради України. Це досить масштабна робота – лише за минулий рік таке погодження пройшли понад 900 різних документів.
Цей напрямок є теж дуже важливим та необхідним, адже якщо будуть імплементовані неправильні рішення, вони можуть достатньо боляче потім накласти відбиток на життя людей.
- Чи плануєте відновлювати Будинок профспілок? Яким чином і за які кошти?
- Звичайно, нам дуже прикро те, що сталося з Будинком профспілок. Це не лише просто будівля, але й символ Майдану, частина архітектурного ансамблю головної площі нашої столиці, фактично її візитна картка.
Як власники, ми плануємо відновити будівлю. За тими попередніми оцінками, які ми маємо, вона підлягає відновленню, не дивлячись на те, що у місцях інтенсивного горіння була порушена цілісність конструкцій.
Федерація профспілок ініціює створення спеціального фонду відновлення Будинку профспілок. І прості громадяни України, і члени профспілок, і міжнародні організації, з якими ми співпрацюємо, вже пропонують свою допомогу.
Звичайно, сподіваємось і на сприяння держави. В першу чергу, ми розраховуємо на створення державної комісії, яка б визначила причини руйнування та пожежі. Судячи з тих попередніх даних, якими ми володіємо, це все ж таки наслідки штурму проти мітингувальників. Якщо відповідні вказівки давали представники влади, держава має бути відповідальною і теж допомогти нам.
Форми цієї допомоги можуть бути різними – або звільнення від податків тих пожертв людей, які надійдуть до фонду, або пільги суб’єкту господарювання, коли все буде відновлено. Ми розуміємо, в якій ситуації зараз перебуває держава, але не думаємо, що вона повинна відвернутися.
Плануємо також прийняти рішення щодо вшанування пам’яті тих людей, які загинули на Майдані, і взагалі подій, що відбулися в останні місяці. Це може бути зроблено у формі встановлення відповідних меморіальних дошок або у інших формах.
Говорити про конкретні суми важко до проведення всебічної технічної експертизи, проте зараз називаються цифри в межах від 100 до 150 млн грн.
Внаслідок силових дій 18-19 лютого також постраждав Жовтневий палац. Було знищено багато обладнання і склалося враження, що це робилося навмисно. Три місяці ми знаходилися у співіснуванні з мітингувальниками і за весь цей час будівля не зазнала таких наслідків, як за один день штурму.
- На адресу ФПУ останнім часом звучить чимало критики від альтернативних профспілок. Звучать заклики до перерозподілу майна і Будинку профспілок зокрема…
- Під час суспільних заворушень завжди є частина суспільства, яка прагне докорінних змін, але обов’язково на цій хвилі проявляється також і піна. І завжди є ті, хто хоче скористатися цим процесом, використати його для власного зведення рахунків.
Мене не дивують уколи на адресу ФПУ від тих, хто традиційно проявляє певну недружелюбність. Федерація профспілок України завжди говорила, що готова до співробітництва і вітає співпрацю з будь-якими об’єднаннями, які посилюють позиції профспілок. Звичайно, це стосується лише тих профспілок, за якими стоять реальні люди, але не тих, де всі члени профспілки розміщуються на одному дивані.
В Україні є п’ять репрезентативних профспілкових об’єднань. Ми знаходимося в діалозі з усіма і вони мають відповідні квоти у Національній раді, Фондах соціального страхування і так далі.
Тема перерозподілу профспілкового майна також не є новою. Після отримання Україною Незалежності, Федерація профспілок України стала правонаступницею Української республіканської ради профспілок. Цілком природно, що майно Ради перейшло у власність ФПУ, адже було побудовано на членські внески тих людей, які були членами профспілок.
Ми не відкидаємо можливості співпраці – є профспілки, які отримували приміщення для свого розташування у Будинку профспілок на рівні з нашими організаціями. Але про жодний перерозподіл мови бути не може, адже під виглядом перерозподілу до процесу долучиться бізнес і все завершиться тим, що все майно отримає найбільш грошовитий та сильний, і врешті самі профспілки опиняться на вулиці.
КОЛИ МОВА ЙДЕ ПРО ЦІЛІСНІТЬ ДЕРЖАВИ – МИ ПОВИННІ РЕАГУВАТИ
- Представники Громадської ради Російської Федерації повідомили про готовність допомагати у проведенні референдуму у Криму. Ви досить різко висловилися щодо цих заяв.
- Профспілки завжди залишаються осторонь від політичних тем, наш спектр – економічні, соціальні, трудові питання. Члени наших організацій мають різні політичні, релігійні та інші індивідуальні погляди, у які ми не втручаємось. Проте коли заходить про цілісність держави, ми повинні реагувати.
Національна рада зробила заяву на адресу Громадської палати РФ стосовно неприпустимості втручання у наші внутрішні справи жодної країни, навіть дружньої, з якою нас багато чого пов’язує.
Мені було дуже прикро, що довелося направляти звернення на адресу дуже відомої і поважної люди – академіка Євгена Вєліхова, з яким я особисто знайомий. Проте ми отримали інформацію, що один з його заступників заявив, що Громадська Палата РФ проводить якусь роботу щодо набуття кримчанам громадянства РФ та надає юридичні консультації стосовно референдуму к Криму.
Переконаний, що це не личить такій поважній інституції. До ГП РФ входять відомі громадські діячі, в тому числі, з профспілок. І діяльність, про яку було заявлено, взагалі несумісна зі статусом самого члена Громадської палати. Ми попросили пана Вєліхова донести цю точку зору і до свого колеги, і до всіх членів ГП РФ.
Наше співробітництво повинно проходити в тих сферах, де воно справді необхідне. У січні ми визначили напрями такого співробітництва в ході тристоронньої зустрічі, у якій також брав участь Президент Європейського економічного та соціального комітету. На мій погляд, наші форми взаємодії повинні лежати саме у площині гуманітарного, економічного, соціального співробітництва.
Прес-служба НТСЕР

ФПУ стурбована запропонованими умовами кредитування МВФ
Федерація профспілок України вкрай стурбована безапеляційністю нових чиновників про готовність виконати всі умови Міжнародного валютного фонду при наданні кредиту Україні та ухиленням від обговорення цих важливих питань із суспільством.
З вуст високопосадовців звучить про наміри Уряду підвищити ціни і тарифи на газ для населення та здійснити інші «непопулярні» заходи для отримання грошей від МВФ.
Безперечно, що у ситуації, в якій перебуває економіка і соціальна сфера України, міжнародна фінансова допомога дуже важлива. Однак громадяни України мають зрозуміти, чому за таку допомогу їм слід більше платити за газ українського видобутку, об`єми якого перевищують потреби населення в ньому.
За оцінками експертів, газовидобувні підприємства і газотранспортні компанії, які добувають на території нашої держави дешевий український газ, отримують високі прибутки. Чому необхідно фактично примушувати громадян України за спекулятивними цінами купувати український газ?
Особливо неприпустимим і аморальним це є в умовах вкрай низького рівня заробітних плат та пенсій більшої частини українців.
Суспільство вимагає пояснень: хто видобуває цей газ, хто використовує це національне багатство, кому і за якою ціною реалізовується.
Профспілки відстоюють позицію, що газ вітчизняного виробництва повинен використовуватися виключно на потреби населення і ціна має бути прозорою на всьому ланцюгу від свердловини до кухні споживача.
Вимогою часу є системне перезавантаження роботи Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - монополіста з транзиту і зберігання природного газу в підземних сховищах, а також з транспортування нафти трубопровідним транспортом територією України, який із року в рік був штучно збитковим. Це питання має бути взяте під жорсткий громадський контроль.
Профспілки категорично проти перекладання на населення втрат через застарілі низькоефективні технології, нецільові витрати енергетичних підприємств, застосування тіньових і корупційних схем, неефективну організацію виробництва та невиправдані збитки при транспортуванні.
Наголошуємо, підвищення тарифів на енергоносії призведе до зростання енергетичної бідності серед населення та ще більшого погіршення якості життя громадян.
В умовах відновлення суспільно-політичної стабільності будь-які рішення, які можуть негативно позначитися на рівні життя населення, мають бути максимально прозорими, обґрунтованими та супроводжуватися упереджувальними заходами соціального захисту населення і, безперечно, таким рішенням має передувати широке громадське обговорення.
Саме за активної підтримки громадян профспілкам вдалось в свій час домогтись запровадження диференційованих тарифів для населення: при економному споживанні газу ціна стала мінімальною, а для багатих, для обігріву басейнів та палаців – максимальною. Такий принцип, в умовах глибокого майнового розшарування, є справедливим і його відміна не допустима.
Закликаємо Кабінет Міністрів України та МВФ до відкритого діалогу з громадськістю, у тому числі з профспілками та незалежними експертами.
Федерація профспілок України застерігає новий Уряд України щодо хибності застосування у роботі старих підходів та штампів, та наголошує на необхідності приймати виважені рішення, з питань, які безпосередньо стосуються рівня життя населення. Врешті – решт не Уряду, а саме населенню доведеться розраховуватися за його позиками!

Відповідную позицію направлено:
- до Кабінету Міністрів України;
- до Представництва Міжнародного валютного фонду України.
Департамент бюджетної політики та соціального захисту апарату ФПУ

ФПУ: завдання та дії профспілок мають відповідати викликам часу!
Чи є підстави для підвищення ціни на газ для населення? Як подолати бідність серед працюючих? Як буде модернізовано найкрупніше профоб’єднання країни – Федерація профспілок? Яка позиція ФПУ та її членських організацій щодо подій в Криму? Як буде відбудований після пожежі Будинок профспілок в Києві? На ці та інші питання давали відповідь учасники прес-конференції «ФПУ: модернізація діяльності профспілок у сучасних умовах» за участю керівництва Федерації профспілок України, що відбудлась 7 березня у прес-центрі Інформаційної агенції «Укрінформ».
У заході взяли участь В.о. Голови ФПУ Григорій Осовий, заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк і голова Профспілки працівників державних установ України Тетяна Нікітіна.
Під час спілкування учасників прес-конференції з представниками ЗМІ наголошувалось, що зараз перед профспілками України, які потребують кардинальної і глибокої модернізації, повстають дуже серйозні та відповідальні завдання. Це у першу чергу пов’язано з тими перетвореннями, які відбуваються в країні. Тому завдання та дії профспілок мають відповідати викликам часу.
Було підкреслено: Федерація профспілок України, членські організації ФПУ однозначно виступають за територіальну цілісність України і засуджують будь-які сепаратистські дії на території України і вимагають негайного припинення військової агресії РФ на терітрії АР Крим. ФПУ підтримала ініціативу профспілкових організацій щодо перерахування коштів сім’ям загиблих учасників Євромайдану, доручила представникам профспілок у фондах загальнообов’язкового соціального страхування ініціювати надання членам сімей загиблих і постраждалим учасникам Євромайдану безоплатного лікування та оздоровлення у санаторно-курортних закладах профспілок. Підприємство ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» здатне забезпечити належні умови для їхнього перебування в санаторно-курортних закладах.
У виступах представників профспілок та їх відповідях на запитання журналістів зазначалось, що розбудова нової політики держави має бути прозорою і спиратись на публічний діалог із суспільством та профспілками, як наймасовішою громадською організацією. Проте лунають окремі публічні виступи новопризначених чиновників щодо беззастережного погодження з умовами кредитування МВФ. З цього приводу ФПУ оприлюднила свою принципову позицію відносно того, що газ українського видобутку - є національним здобутком.
У виступах Григорія Осового та Сергія Кондрюка говорилось про те, що через несправедливий розподіл результатів праці, заниження ціни праці, дискримінаційні умови оплати в бюджетних галузях, масштабне молодіжне безробіття, тотальну корупцію в органах влади виникли масові невдоволення людей. Тому Рада ФПУ поставила завдання терміново визначити зони соціальної несправедливості в системі соціально-трудових відносин, та перспективи економічного і соціального розвитку країни на основі забезпечення конкурентної економіки, гідно оплачуваної праці, високопродуктивних робочих місць, що має стати основою Генеральної угоди на новий термін. Також Рада ФПУ вважає за необхідне ініціювати відновлення діяльності Міністерства праці та соціальної політики.
Як сказав заступник голови ФПУ Сергій Кондрюк, Федерація профспілок України переконана, що в Україні є всі можливості для підвищення заробітної плати удвічі, а то й утричі. «Підвищення заробітної плати удвічі-втричі є абсолютно можливим для українського бізнесу і це є однією з головних вимог профспілок, - підкреслив він. - Середня зарплата українця сьогодні є щонайменше в два рази, а в середньому в 5-15 разів меншою, ніж у сусідніх країнах за абсолютно однакову працю». За його словами, на вчорашній зустрічі з міністром соціальної політики Людмилою Денисовою профспілки запропонували новій владі провести діагностику соціальних хвороб та визначити зони соціальної несправедливості, дискримінації у сфері праці і якнайшвидше сформувати дорожню карту для подолання цієї несправедливості.
Водночас заступник голови ФПУ наголосив на неприйнятності заниження соціальних стандартів, зокрема прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. «За оцінками ФПУ, для того, щоб людина змогла заробити собі мінімальну пенсію, мінімальна зарплата у країні повинна становити починаючи із 2015 року 2542,69 грн», - уточнив Сергій Кондрюк.
Одним з найважливіших завдань профспілок було названо активне та ефективне використовування механізмів колективних договорів та розв’язання колективно-трудових спорів для посилення захисту трудових прав працівників і недопущення в цих складних умовах скорочень працівників, затримок виплат зарплати, економії на заходах із безпеки та охорони праці. ФПУ пропонує у рамках підготовки нової Конституції України надати право законодавчої ініціативи та частково передати державну функцію контролю в сфері праці профспілкам. Це парадокс, коли багатомільйонна громадська організація, якою є ФПУ (до речі як і інші), не мають права голосу в парламенті або вимушені «здаватися у полон» політикам, щоб мати такий голос. Доречи, на квітневій Раді ФПУ буде презентовано нову стратегію глибинної модернізації діяльності профспілок в сучасних умовах.
Голова Профспілки працівників державних установ України Тетяна Нікітіна проінформувала представників ЗМІ про ті процеси, які зараз відбуваються у сфері держслужби, проблеми, які виникають щодо оплати їхній праці, нових законодавчих ініціативах, що можуть погіршити фінансування працівників органів державної влади. Вона наголосила на тому, що профспілки намагаються брати активну участь у вирішенні цих та інших проблем, які стосуються держслужбовців.
Важливим питанням, зазначив В.о. Голови ФПУ Григорій Осовий, є відновлення повноцінної діяльності ФПУ, яка втратила значні матеріальні ресурси через пожежу у столичному Будинку профспілок. Більш ніж тисяча працівників залишилися без робочих місць, десятки організацій втратили своє майно і документи.
Григорій Осовий сказав, що зараз ФПУ власними зусиллями проводить експертизу стану будівлі із залученням фахівців «Київпроекту». «Попередній візуальний огляд свідчить про можливість її відбудови, - пояснив він. - Зараз є низка ініціатив як з боку нашої організації, так і громадськості щодо створення благодійного фонду, який буде найближчим часом презентований». За його словами, сума попередньої оцінки відновлення будівлі профспілок становить 100 млн. грн.
«Рада ФПУ прийняла рішення звернутися до Голови Верховної Ради, В.о. Президента України Олександра Турчинова щодо створення за участю ФПУ урядової комісії для об'єктивного розслідування обставин пожежі та руйнування Будинку профспілок унаслідок застосування силових дій проти мітингувальників 18-19 лютого нинішнього року та сприяння для його відновлення, - резюмував Григоій Осовий. - ФПУ ініціює благодійний проект під гаслом: «Відродимо Будинок профспілок – символ Євромайдану!» та закликає усіх небайдужих до участі у відбудові відомою в усьому світі будівлі на майдані Незалежності в Києві, яка є не тільки обличчям головної площі столиці, а й «серцем профспілкового руху України».
Інформаційно-аналітичний центр ФПУ

Міністр соцполітики Людмила Денісова: «Міністерство відкрито до співпраці з профспілками».
«Побудова демократичного суспільства та соціально справедливої економіки неможлива без активного соціального діалогу» - акцентував В.о. Голови ФПУ Григорій Осовий на початку зустрічі з Міністром соцполітики Людмилою Денісовою.
Профспілкове бачення, яким має бути соціальний діалог, щоб результат був корисним для працівників, державі та бізнесу, висвітлив В.о. Голови Федерації профспілок. Це, передусім, залучення соціальних партнерів до підготовки проектів рішень Уряду та міністерств, включення представників до колегій ЦОВВ, можливість проведення громадського контролю за виконанням законів і адекватне консолідоване реагування для усунення виявлених порушень. Для більш ефективного врегулювання питань в сфері праці та розвитку трудового потенціалу профспілки запропонували відродити назву і функції Міністерства праці та соціальної політики.
Сторони також обговорили питання роботи фондів соціального страхування та необхідності забезпечення стабільності соціальних виплат та відновлення належної роботи інспекції праці за активної участі профспілок у ролі громадського контролю.
У своєму коментарі щодо підсумків перемовин з Міністром заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк зазначив:
- Ми запропонували Міністру провести діагностику соціальних хвороб, здійснити своєрідний національний соціальний аудит. Другим кроком слід чітко окреслити зони дискримінації та соціальної несправедливості в сфері праці і якнайшвидше сформувати «дорожню карту» подолання цієї несправедливості. Повноцінний соціальний аудит в країні є вкрай необхідним для будівництва нової соціально справедливої країни.
Також звернули увагу на те, що неможна формувати соціальну політику на так званому прожитковому мінімуму, який був сформований у голодному 2000 році. Профспілки пропонують базувати розрахунки всіх соціальних стандартів на раціональному споживчому бюджеті, враховуючи і потреби сім’ї. Безперечно, на цьому має базуватись і мінімальна заробітна плата, яка має враховувати всі податки.
Вкрай неприйнятною є заборгованість із заробітної плати, в тому числі перед працівниками бюджетних організацій. Також ми закцентували на необхідності визначення прозорого і зрозумілого механізму та етапності досягнення розміру базового тарифу ЄТС величини мінімальної зарплати.
Активно обговорили питання можливих умов МВФ при виділенні кредиту Україні та загроз секвестру державного бюджету. Міністр застерегла щодо поширення недостовірної інформації та запевнила, що всі соціальні питання завчасно будуть опрацьовані з профспілками.
«Міністерство соціальної політики посилюватиме співпрацю з соціальними партнерами. Тільки спільними зусиллями можливо поліпшити й удосконалити соціальний захист працюючих громадян Україні. Проблем дуже багато, однак є і позитивні новини, пенсії за лютий виплачені повністю, а на березневі пенсійні виплати вже закомульовано необхідні кошти» - підвела підсумок зустрічі Людмила Денисова.
Від ФПУ у робочій зустрічі також взяв участь заступник Голови ФПУ Сергій Українець.
Інформаційно-аналітичний центр ФПУ

Обращение Федерации независиміх профсоюзов России к Федерации профсоюзов Украины і Конфедерации свободных профсоюзов Украины.

Уважаемые коллеги, дорогие братья и сестры!

Федерация независимых профсоюзов России солидарна с вашей позицией о том, что причинами затянувшегося политического кризиса на Украине являются многочисленные нарушения прав граждан – как социальных, так и политических. Копившиеся годами, они стали основой для возмущения украинского народа. Итогом стало силовое противостояние между властью и Майданом, приведшее к гибели людей, полураспад органов управления, хаотическая смена административных руководителей.
Мы скорбим о погибших в братоубийственных столкновениях.
Заверяем вас, что ФНПР выступала и будет последовательно выступать против попыток развязать вооруженный конфликт между народами России и Украины. Сохраняя здравый смысл и холодную голову, мы должны сегодня вместе противостоять тем, кто распространяет ложь и стремится столкнуть братские народы. Профсоюзы Украины являются объединяющим звеном трудящихся востока и запада страны.
Мы разделяем ваше мнение о необходимости ликвидации вопиющего неравенства, усиления борьбы за справедливость в сфере труда. Власть и бизнес должны, наконец, повернуться лицом к народу Украины. Нужно обеспечить гражданам возможность собственным трудом зарабатывать на достойную жизнь, чтобы построить социально-справедливое государство.
Мы считаем, что только украинский народ сам может и должен без всякого вмешательства извне определить будущее своей страны, ее политическое и территориальное устройство, используя общепринятые демократические процедуры.
Войны быть не должно, и в наших силах ее не допустить!
Со своей стороны, мы сделаем все возможное для разъяснения российским работникам реального положения дел. Профсоюзы России всегда были и остаются противниками национализма, шовинизма и ксенофобии.
Наши цели – борьба за права работников-членов профсоюзов, рост зарплат и улучшение условий труда – были и остаются общими.
В сложившейся ситуации желаем дружественным украинским профсоюзам сохранить независимость и единство. Наша солидарная поддержка всегда с вами.
С братским профсоюзным приветом,
Федерация независимых профсоюзов России

Зараз активно обговорюється питання «затягування поясів».
Виникає запитання: хто і наскільки має цей пояс затягнути? Чому на 23-му році незалежності України його в черговий раз повинні затягувати вчитель, металург і шахтар? Перш за все, це мають зробити на великому своєму животі український олігарх та його оточення.
Про це заявив заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк під час засідання "круглого столу" в Національному інституті стратегічних досліджень.
Він наголосив на тому, що все частіше дискусії та експертні обговорення представників наукових установ нагадують минулий та позаминулий роки. З тем та змісту цих обговорень складається враження, що просто їх учасники не бачать тих колосальних суспільних подій, які відбуваються зараз в Україні. Зокрема того, що заради зміни несправедливої державної "махини" принесені значні людські жертви.
-Я не розумію, чому затягувати пояса повинні прості громадяни України без будь-яких зобов’язань з боку політиків новий влади відносно того, що буде через півроку, - зазначив Сергій Кондрюк, – адже саме для встановлення соціальної справедливості відбувалась революція. Головною причиною всіх протестів були соціальна несправедливість, нехтування інтересів працівників? Тому ми зобов’язані дати сьогодні відповідь на питання: а чи планує нова влада досягати соціальної справедливості?
На переконання Федерації профспілок України, перше і головне, що має зробити влада, - одночасно з пропозиціями так званих непопулярних реформ – це запропонувати модель нової соціальної економіки. Мають бути запропоновані ближня та дальня перспективи розвитку нової української соціальної держави. Ми нарешті маємо почути від влади не тільки очікування, але й цілі, прями і завдання, конкретну дорожню карту від кризи до нової соціально справедливої, правової країни, - сказав він.
Заступник Голови ФПУ також підкреслив: «На наше переконання, справедливість – це коли передусім існує справедливий розподіл результатів праці між працівником, бізнесом і державою. Сьогодні, на жаль, як було, так і залишається, – серед загальних затрат на оплату праці у нас витрачається всього 7-8 відсотків, що втричі менш ніж у сусідніх цивілізованих країнах.
Реформа оплати праці на принципах недопущення бідності серед працюючих і запровадження ідеології заробітної плати як головної інвестиції в українську економіку має бути реалізована якнайшвидше. Тут вчасною є ініціатива Ради ФПУ по відродженню не тільки назві, а і функцій Міністерства праці та соціальної політики.
Соціальна справедливість – це коли праця гарантує захист від бідності, - сказав далі Сергій Кондрюк, щоб заробити сьогодні мінімальну пенсію, працівник мав би отримувати 2,5 тисячі гривень заробітної плати. Однак, на сьогодні мінімальна заробітна плата є більш ніж вдвічі меншою цієї величини.
- Ми звернулись до Міністерства соціальної політики з наполегливої ініціативою оприлюднити їхні позиції щодо формування нових соціальних стандартів, - пояснив заступник Голови ФПУ. – Федерація профспілок України пропонує на базі раціонального бюджету, надати дати людині можливість заробляти стільки, щоб не просити у державі жодної копійки будь-яких допоміг, а бути самому платоспроможнім у життєвих потребах.
Соціальна справедливість – це, коли шляхом відкритого соціального діалогу діагностуються зони соціальної несправедливості і при цьому адекватно і оперативно на них реагує влада, бізнес та громадянське суспільство, безперечно, і профспілки.
На жаль, зазначив Сергій Кондрюк, ми вже маємо нові приклади, коли принцип соціальної справедливості не спрацьовує чи нехтується. «Активно в пресі зараз обговорюється готовність нової влади виконати всі вимоги Міжнародного валютного фонду, зокрема це стосується питання ціни на газ. Проте постає запитання, а чому проголошується відкритість, необхідність громадського контролю, публічного обговорення і у той же час цей принцип у даному разі не працює? Вважаю, суспільству потрібно дати відповідь на запитання: куди ділось національне багатство нашого народу – газ вітчизняного видобутку. Яким чином певні клани, які сидять на газової трубі, або на газових свердловинах стають мільярдерами? У той же час чомусь треба підвищувати тарифи для населення, можливо і потрібно проводити непопулярні реформи, але ці реформи мають бути прийняти суспільством, - вони мають бути зрозумілими для населення України. А це можливо досягти лише шляхом діалогу, зокрема соціального діалогу між бізнесом, профспілками та представниками влади, діалогу, якій сформовано на принципах Міжнародної організації праці.
Щоб відповісти на ці та багато інших запитань, потрібно забезпечити допуск громадськості до формування швидких та ефективних рішень.
ФПУ ініціювала створення Народної палати при українському парламенті, яка могла би впливати на підготовку та прийняття рішень Верховною Радою України. Федерація профспілок пропонує надати всеукраїнським громадським організаціям право звернення до Конституційного суду України з тим, щоб припиняти будь-які рішення, які не відповідають базовим конституційним правам. Але тут не можна ігнорувати і початки того діалогу, якій вже існує, зокрема на рівні Національної тристоронної соціально-економічної ради. Вона безперечно потребує перезавантаження. Але вона повинна отримати розширення і впливати на рішення соціальних партнерів до того часу, поки ці рішення не стануть соціально несправедливими й конфліктними.
- У нас має бути чітке визначення, яку державу планують будувати політики, якою ціною має відбутися це будівництво і наскільки добротне буде життя українців в тій моделі держави і суспільства, заради якої вони вже понесли колосальні жертви протягом 22 років незалежності України і під час революції, - наголосив заступник Голови ФПУ. – Ми маємо зробити все, щоб політики не повернулись у минуле, а досягали тих цілей, заради яких і відбувалась революція.
Інформаційно-аналітичний центр ФПУ

В.о. Голови ФПУ Григорій Осовий провів телефонну розмову з Президентом ЗКП, Головою ФНПР Михайлом Шмаковим.
Голова ФПУ акцентував увагу російського колеги на необ’єктивності цих заяв і закликав у подальшому утримуватися від подібних оцінок.
У випадках, якщо дається оцінка подіям, що мають місце в обох країнах, слід попередньо проводити консультації, і ні за яких умов не втручатись у внутрішні справи суверенної країни, - зазначив Григорій Осовий.
Інформаційно-аналітичний центр ФПУ

Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта поділяє занепокоєння українського народу ситуацією у країні
Перспективи співпраці Федерації профспілок України і Регіонального представництва Фонду ім. Ф.Еберта в Україні та Білорусі обговорено сьогодні, 5 березня, під час зустрічі заступника Голови ФПУ С.М.Кондрюка з директором київського представництва Фонду Штефаном Мойзером.
На початку розмови С.Кондрюк поінформував закордонного партнера про позицію профспілок стосовно останніх подій суспільно-політичного життя та ситуацію у профспілковому русі України. Зокрема він зазначив, що ФПУ, її членські організації однозначно виступають за територіальну цілісність України і засуджують будь-які сепаратистські дії на території України.
Представник профспілок висловив занепокоєність щодо можливих негативних наслідків для української економіки та пересічних громадян внаслідок прийняття умов кредитування, які пропонує українському Уряду МВФ. Особливу увагу було приділено формуванню у ФПУ нових підходів у визначенні соціально-економічних пріоритетів в умовах демократизації усіх сфер життя українського суспільства. Було поінформовано про підготовку до проведення у квітні ц.р. засідання Ради ФПУ, на якому планується ухвалити концепцію глибинної модернізації профспілок, а також про наміри ФПУ з відродження Будинку спілок на майдані Незалежності в Києві як символу Євромайдану та площадки для ведення ефективного соціального діалогу.
Штефан Мойзер у свою чергу висловив щиру підтримку українському народові та профспілковому руху у цих складних умовах та висловив надію на те, що ініційовані Майданом демократичні перетворення в нашій державі сприятимуть подоланню корупції та позитивним змінам, зокрема у сфері праці. Ним було запропоновано широкий спектр напрямів співпраці, за якими Фонд може надати профспілкам певну допомогу. А саме, щодо визначення місця й ролі профспілок в модернізованій економіки України, у запровадженні нової інфраструктурної політики, використанні в нашій країні сучасного досвіду енергозбереження та ін. (Основні напрями роботи Представництва Фонду ім.Фрідріха Еберта на 2014рік додаються).
Під час обміну думками обговорювалося питання реформування оплати праці на принципах справедливого розподілу її результатів між бізнесом, працівниками та державою. Окрема увага була приділена необхідності розроблення профспілкових альтернатив соціальним реформам, зокрема пенсійної.
Досягнуто домовленості найближчим часом сформувати план спільних заходів щодо співробітництва між ФПУ і Регіональним представництвом Фондом ім. Ф.Еберта на найближчий період та визначити стратегічні напрямки співпраці.

Обращение Федерации профсоюзов Украины к международным объединениям профсоюзов,зарубежным национальным профцентрам
Федерация профсоюзов Украины, насчитывающая в своих рядах свыше 7 миллионов членов профсоюзов, включая русских и русскоязычных граждан Украины, решительно выступает за территориальную целостность Украины.
Мы не нуждаемся в защите наших интересов другими государствами. Все вопросы, в том числе касающиеся русскоязычного населения в Крыму, можно и нужно решать исключительно мирным путем, без провоцирования раскола украинского общества и нарушения территориальной целостности Украины.
Аргументы России по поводу применения вооруженных сил беспочвенны и противоречат международным обязательствам Российской Федерации.
В соответствии с Будапештским меморандумом 1994 года о гарантиях безопасности для Украины в связи с её присоединением к Договору о нераспространении ядерного оружия, Россия, США и Великобритания гарантировали Украине независимость, целостность и безопасность.
Решение Совета Российской Федерации о разрешении введения вооруженных сил на территорию Украины стало грубым нарушением международного права и открытым вмешательством во внутренние дела суверенного государства.
ФПУ призывает международное профсоюзное сообщество активно выразить твердую поддержку территориальной целостности Украины и потребовать положить конец нагнетанию напряженности на Крымском полуострове, чтобы не допустить кровопролития.
И.о. Председателя ФПУ Григорий Осовой

ЗАЯВА ФПУ щодо загострення суспільно-політичної ситуації в Україні
У зв’язку із загрозою суверенітету України, що виникла внаслідок вторгнення російських військових на територію Автономної республіки Крим, Федерація профспілок України від імені мільйонів трудящих висловлює рішучий протест зазіханню на територіальну цілісність країни та спробам дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні.
Застосування сили у міжнародних відносинах є неприпустимим!
Ми закликаємо Російську Федерацію негайно зупинити військову агресію на території мирної держави.
Звертаємось до Верховної Ради, Уряду України вжити усіх необхідних заходів для вирішення кризової ситуації, що склалася на території автономії, виключно політичними і дипломатичними шляхами.
Закликаємо наших міжнародних партнерів: Загальну конфедерацію профспілок, що об’єднує профцентри країн СНД, Міжнародну конфедерацію профспілок, Всеєвропейську раду профспілок до братньої підтримки українського народу у прагненні розбудови незалежної держави та недопущення військового протистояння, яке несе катастрофічні наслідки для українського народу й економіки країни.
Закликаємо членів профспілок, усіх співвітчизників до єднання і солідарних дій заради мира та нашого спільного майбутнього у процвітаючій, незалежній і неподільній українській державі!
Федерація профспілок України

3-13 березня 2014 р.